Сучасні технології виробництва молока передбачають використання високоудійних тварин з таким рівнем молочної продуктивності, про який у минулі роки можливо було тільки мріяти. Проте висока лактаційна домінанта часто супроводжується зниженням відтворної здатності у корів. Саме такі явища можуть масово спостерігатися у високопродуктивних стадах. У вирішенні цієї проблеми значний досвід накопичений науковцями відділу біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин (Біотехнологічного центру) Інституту тваринництва НААН.

Під керівництвом завідувача відділом, кандидата сільськогосподарських наук Олексія Борисовича Сушка створено допоміжну репродуктивну технологію АКРФ (система гормональної активізації та корекції репродуктивної функції корів). Ця технологія передбачає використання біотехнологічних методів, які впливають на органи-мішені (яєчники). Саме ця технологія була реалізована у ДП «ДГ «Червона хвиля» Велико-Бурлуцького району Харківської області.

Взагалі у господарстві декілька років тому була дуже складна ситуація з відтворення поголів’я молочної худоби. Зусиллями науковців Інституту ситуацію було виправлено. За результатами 2016 року отримано високий вихід телят, а саме, більше ніж 90 % на 100 корів. Не менш важливим фактором стало те, що було частково використано кріоконсервовану сперму, заготовлену за Харківською технологією асептичного отримання, кріоконсервування та використання сперми бугаїв-плідників.

Зрозуміло, що багато з високопродуктивних корів, що залишалися яловими можуть бути надалі вибракувані як безплідні, якщо не застосовувати певні методи нормалізації відтворної здатності.

Корова «Доля» не була виключенням та тривалий час не могла запліднитися. За допомогою однієї з методик, передбачених системою АКРФ, у неї було індуковано статеву циклічність та здійснено штучне запліднення заморожено-відталою спермою. Тварина була успішно запліднена, а згодом – діагностовано тільність.

Народження чотирьох телят у раніше проблемної за відтворенням корови стало приємним сюрпризом для робітників ферми та винагородою для науковців. Однак, слід відмітити, що при застосуванні допоміжної репродуктивної технології АКРФ, отримання двійнят є достатньо частим явищем, а інколи народжувалася навіть трійня.

У цьому ж випадку вчені не ставили перед собою завдання отримати багатоплідну вагітність. Вони прагнули запліднити проблемну корову та повернути її після отелення до цеху з виробництва молока. Народження чотирьох телят стало лише другим випадком у роботі О. Б. Сушка, бо декілька років тому аналогічний випадок відмічено у ДП «ДГ «Кутузівка» Харківського району Харківської області.

Без сумніву, народження четверні у ДП «ДГ «Червона хвиля» є біологічною відповіддю на користь науки та природньою вдячністю за сумлінну працю фахівців. Зусиллями працівників господарства та науковців відділу годівлі сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва НААН, а саме кандидата сільськогосподарських наук Ігоря Євгеновича Седюка, тут були створені сприятливі умови утримання та годівлі тварин (однотипна система годівлі, розподіл корів за фізіологічним станом, надоєм тощо), заготовлювалися високоякісні корми. Все це забезпечило у 2016 році молочну продуктивність на рівні 7 тис. кг молока на корову.

Копіювання матеріалів без посилання на наш сайт заборонено!

 

Пошук по сайту

Оголошення

 Оголошується конкурс на заміщення вакантної посади директора ДП «ДГ «Гонтарівка» ІТ НААН» (детальніше)

Запрошуємо молодих вчених до участі в конференції (30.10.18) (детальніше)

Увага! Змінилася адреса Інституту (подивитися)

Оголошується набір статей до НТБ № 120   (до 15.11.18) (детальніше)

(завантажити правила оформлення)

Об’ява! Оренда приміщення  (детальніше)

Звіти діяльності ДП ДГ "Гонтарівка" (подивитися)

Корисна інформація

Предлагаем исследования качаства кормов и продукции животного происхождения: (Прайс 2018)

  • зоохимический анализ кормов и их компонентов;
    минеральный состав;
    исследования качества молока и мяса;
    микробиологические исследования;
    токсичность кормов;
    исследования продукции пчеловодства;
    молекулярно-генетические исследования;
    биохимические показатели.


Литература