У 1934 році в Інституті було створено лабораторію вівчарства шляхом приєднання зональної (Петровської) станції вівчарства. Протягом 80–90 рр. минулого століття лабораторія входила до складу відділу дрібного тваринництва і конярства разом з лабораторіями конярства, хутрового звірівництва і кролівництва. З 2000 по 2018 рік лабораторія була самостійним структурним підрозділом Інституту тваринництва НААН, а з 2018 року - як групу технологій виробництва продукції вівчарства включено до новоствореного комплексного відділу селекційно-технологічних досліджень у дрібному тваринництві та конярстві.
Співробітниками лабораторії отримано 8 авторських свідоцтв на селекційні досягнення і 9 патентів на винаходи та корисні моделі, видано понад 50 методичних рекомендацій і публікацій з питань розвитку галузі вівчарства в Україні за останні 10 років.
Напрями роботи:
– розробка і впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, пов’язаного з інтенсифікацією галузі, удосконаленням організації праці і технології виробництва продукції вівчарства і козівництва;
– розробка економічно ефективних, енергозберігаючих технологій годівлі, утримання, відтворення овець, які забезпечують високорентабельне виробництво вовни та баранини;
– розробка методів поліпшення сучасних і створення нових порід і типів овець і кіз;
– розробка системи інтенсифікації селекційного процесу за використання вдосконалених методів розведення і біотехнології;
– формування біорізноманіття порід в напрямі зростання чисельності скоростиглих м’ясо-вовнових і м’ясних порід овець, підвищення їх продуктивності і поліпшення якості продукції;
– розробка програм і селекційних планів для племінних господарств;
– розробка методичних аспектів збереження генофонду овець;
– створення автоматизованої бази даних племінних овець.
Крім проведення наукових досліджень, група виконує функції аналітичної лабораторії з оцінки якості вовни і селекційного центру з вівчарства, здійснює розробку технічних умов і державних стандартів на технологічні процеси і продукцію вівчарства та козівництва.
Розроблено, впроваджено та пропонується виробництву:
• параметри спеціалізованих господарств різних типорозмірів і вдосконалену галузеву структуру їх виробництва;
• раціональну систему організації годівлі, утримання і відтворення; прийоми поліпшення продукції вівчарства; прогресивні форми організації та оплати праці;
• створено 12 нових ліній, 2 заводських і внутрішньопородних типів овець в породі прекос. Генофондні стада-резервати аборигенних сокільської смушкової і романівської порід; породи імпортної селекції – австралійський полварс;
• нову селекційну структуру породи, схеми створення овець з вовною в типі корідель;
• експериментальний проект вівчарських ферм на 5–10 тис. голів овець;
• новий спосіб утримання овець в період спарювання;
• спосіб формування селекційного ядра маток в племзаводах;
• спосіб формування технологічних груп вівцематок у період ягніння;
• методи оцінки показників інтенсивності росту і плодючості овець харківського внутрішньопородного типу породи прекос;
• методи однорідного підбору сокільських овець бажаного середньо-сірого забарвлення вовни;
• методи оцінки і селекції тварин в ізольованих малих стадах-резерватах;
• технологічні прийоми випасання овець на посівах озимих культур і кукурудзи в піздньоосінній період з продовженим терміном пасовищного утримання.
Баран породи мериноландшаф Баран латвійської темноголової породи
Баран породи придніпровська м’ясна Баран породи суфольк
Нові породи і типи овець
Аналітика галузі
Інститутом тваринництва НААН спільно з племрепродуктором СТОВ АФ «Барвінківська» завершено створення нової м'ясної породи овець з використанням генотипів спеціалізованого м'ясного напряму – породи олібс, помісей дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовнової з кросбредною вовною з олібс та помісей від схрещування цих порід; латвійської темноголової, м’ясних порід із Німеччини - мериноландшаф та суффольк. Параметри продуктивності: висока інтенсивність росту більше 300 г за добу, плодючість маток на рівні 130-140 % та високої якості напівтонкої вовни. Жива маса вівцематок 65-67 кг, дорослих баранів 120-130 кг. Жива маса ягнят при відлученні у 60 днів - 25-28 кг.
Барани створюваного м’ясного типу на вигулі
Вівцематки створюваного м’ясного типу на вигулі
Річний баранець породи суфольк німецької селекції
Дорослий баран породи мериноландшаф німецької селекції
Баран-плідник латвійської темноголової породи м’ясного типу
У породі прекос на базі дослідного господарства «Гонтарівка» Харківської 
області, для забезпечення більш високих темпів виробництва баранини, створено масив овець з підвищеною відтворювальною здатністю з використанням романівської багатоплідної породи. Овець м'ясного типу з використанням породи німецької селекції - мериноландшаф. За такої селекції багатоплідність маток зросла на 20-25 %, середньодобовий приріст маси ягнят в підсисний період вирощування може досягати 250-300 г.
Вдосконалено смушкові якості овець сокільської смушкової породи з виходом смушків середньо-сірого забарвлення до 80 % у СК «Радянський» Полтавської області.
По вовновому напряму продуктивності сформовано 
масив овець з підвищеною вовновою продуктивністю та високою якістю вовни асканійської тонкорунної породи таврійського типу в умовах ТОВ «Агрофірма «Маяк» Полтавської області та СТОВ АФ «Барвінківська» Харківської області. Середня жива маса дорослих плідників становить 120 кг, вівцематок - 65 кг, ярок річного віку - 53 кг. Вихід митої вовни на рівні 62 %.
До уваги користувачів сайту! Відтепер наш ресурс знаходиться за посиланням:
Ми у соцмережах
Наукометричні профілі науковців ІТ НААН (подивитися)
Увага! Змінилася адреса Інституту (подивитися)
Об’ява! Оренда приміщення (детальніше)
Звіти діяльності ДП ДГ "Гонтарівка" (подивитися)
