У 1934 році в Інституті було створено лабораторію вівчарства шляхом приєднання зональної (Петровської) станції вівчарства. Протягом 80–90 рр. минулого століття лабораторія входила до складу відділу дрібного тваринництва і конярства разом з лабораторіями конярства, хутрового звірівництва і кролівництва. З 2000 по 2018 рік лабораторія була самостійним структурним підрозділом Інституту тваринництва НААН, а з 2018 року - як групу технологій виробництва продукції вівчарства включено до новоствореного комплексного відділу селекційно-технологічних досліджень у дрібному тваринництві та конярстві.

Співробітниками лабораторії отримано 8 авторських свідоцтв на селекційні досягнення і 9 патентів на винаходи та корисні моделі, видано понад 50 методичних рекомендацій і публікацій з питань розвитку галузі вівчарства в Україні за останні 10 років.

 Напрями роботи:

– розробка і впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, пов’язаного з інтенсифікацією галузі, удосконаленням організації праці і технології виробництва продукції вівчарства і козівництва;
– розробка економічно ефективних, енергозберігаючих технологій годівлі, утримання, відтворення овець, які забезпечують високорентабельне виробництво вовни та баранини;
– розробка методів поліпшення сучасних і створення нових порід і типів овець і кіз;
– розробка системи інтенсифікації селекційного процесу за використання вдосконалених методів розведення і біотехнології;
– формування біорізноманіття порід в напрямі зростання чисельності скоростиглих м’ясо-вовнових і м’ясних порід овець, підвищення їх продуктивності і поліпшення якості продукції;
– розробка програм і селекційних планів для племінних господарств;
– розробка методичних аспектів збереження генофонду овець;
– створення автоматизованої бази даних племінних овець.

Крім проведення наукових досліджень, група виконує функції аналітичної лабораторії з оцінки якості вовни і селекційного центру з вівчарства, здійснює розробку технічних умов і державних стандартів на технологічні процеси і продукцію вівчарства та козівництва.

Розроблено, впроваджено та пропонується виробництву:

• параметри спеціалізованих господарств різних типорозмірів і вдосконалену галузеву структуру їх виробництва;
• раціональну систему організації годівлі, утримання і відтворення; прийоми поліпшення продукції вівчарства; прогресивні форми організації та оплати праці;
• створено 12 нових ліній, 2 заводських і внутрішньопородних типів овець в породі прекос. Генофондні стада-резервати аборигенних сокільської смушкової і романівської порід; породи імпортної селекції – австралійський полварс;
• нову селекційну структуру породи, схеми створення овець з вовною в типі корідель;
• експериментальний проект вівчарських ферм на 5–10 тис. голів овець;
• новий спосіб утримання овець в період спарювання;
• спосіб формування селекційного ядра маток в племзаводах;
• спосіб формування технологічних груп вівцематок у період ягніння;
• методи оцінки показників інтенсивності росту і плодючості овець харківського внутрішньопородного типу породи прекос;
• методи однорідного підбору сокільських овець бажаного середньо-сірого забарвлення вовни;
• методи оцінки і селекції тварин в ізольованих малих стадах-резерватах;
• технологічні прийоми випасання овець на посівах озимих культур і кукурудзи в піздньоосінній період з продовженим терміном пасовищного утримання.


   Баран породи мериноландшаф       Баран латвійської темноголової породи


   Баран породи придніпровська м’ясна        Баран породи суфольк
  

 Нові породи і типи овець

 

Аналітика галузі

Інститутом тваринництва НААН спільно з племрепродуктором СТОВ АФ «Барвінківська» завершено створення нової м'ясної породи овець з використанням генотипів спеціалізованого м'ясного напряму – породи олібс, помісей дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовнової з кросбредною вовною з олібс та помісей від схрещування цих порід; латвійської темноголової, м’ясних порід із Німеччини - мериноландшаф та суффольк. Параметри продуктивності: висока інтенсивність росту більше 300 г за добу, плодючість маток на рівні 130-140 % та високої якості напівтонкої вовни. Жива маса вівцематок 65-67 кг, дорослих баранів 120-130 кг. Жива маса ягнят при відлученні у 60 днів - 25-28 кг.

 

 Барани створюваного м’ясного типу на вигулі

 

Вівцематки створюваного м’ясного типу на вигулі

 

Річний баранець породи суфольк німецької селекції

 

Дорослий баран породи мериноландшаф німецької селекції

 

 Баран-плідник латвійської темноголової породи м’ясного типу

 

У породі прекос на базі дослідного господарства «Гонтарівка» Харківської області, для забезпечення більш високих темпів виробництва баранини, створено масив овець з підвищеною відтворювальною здатністю з використанням романівської багатоплідної породи. Овець м'ясного типу з використанням породи німецької селекції - мериноландшаф. За такої селекції багатоплідність маток зросла на 20-25 %, середньодобовий приріст маси ягнят в підсисний період вирощування може досягати 250-300 г. 

 

Вдосконалено смушкові якості овець сокільської смушкової породи з виходом смушків середньо-сірого забарвлення до 80 % у СК «Радянський» Полтавської області.

 

 

 

 

По вовновому напряму продуктивності сформовано масив овець з підвищеною вовновою продуктивністю та високою якістю вовни асканійської тонкорунної породи таврійського типу в умовах ТОВ «Агрофірма «Маяк» Полтавської області та СТОВ АФ «Барвінківська» Харківської області. Середня жива маса дорослих плідників становить 120 кг, вівцематок - 65 кг, ярок річного віку - 53 кг. Вихід митої вовни на рівні 62 %.

Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена!

 

Поиск по сайту

Объявления

Оголошується набір до аспірантури на 2018 рік (детальніше)

Об’ява! Оренда приміщення  (детальніше)

Звіти діяльності ДП ДГ "Гонтарівка" (подивитися)

Полезная информация

Предлагаем исследования качаства кормов и продукции животного происхождения: (Прайс 2018)

  • зоохимический анализ кормов и их компонентов;
    минеральный состав;
    исследования качества молока и мяса;
    микробиологические исследования;
    токсичность кормов;
    исследования продукции пчеловодства;
    молекулярно-генетические исследования;
    биохимические показатели.


Литература