VI том Державної книги племінних коней української верхової породи складений співробітниками Інституту тваринництва Української академії аграрних наук Волковим Д.А, Латкою А.М., Новиковим А.А.; взяли участь зоотехніки Яцуценко В.В. і Кураксіна В.О., ст. лаборант Твердохліб В.А. Під редакцією заслуженого діяча науки і техніки України, доктора сільськогосподарських наук, професора Волкова Д.А. і головного зоотехніка Державного науково-виробничого концерну «Селекція» Півинської Г.І., К.,
881 стор.

Зміст

стор.
Передмова 4
Скорочення, що прийняті в Державній книзі племінних коней 6
Жеребці (1 – 254) 34
Кобили (1 – 1751) 103
Відомості про племінне використання жеребців вихідних порід 741
Відомості про племінне використання кобил вихідних порід 776
Алфавітний показчик 792
Додаток:  
1. Правила запису коней української верхової породи до ДКПК 873
2. Список суб’єктів племінної справи, що ведуть роботу з українською верховою породою І змінили назву та форму власності 874
3. Жеребці-плідники, які допущені до племінного використання у 2007 – 2015 р.р. 876
Фото коней 876

ПЕРЕДМОВА

Шостий том Державної книги племінних коней (ДКПК) української верхової породмістить доопрацьовані відомості про коней, що записані в перший том української верховоїпороди, який виданий у 1971 році, другий - у 1984, третій - у 1993, четвертий - у 1997(перевиданий у 2004), п'ятий - у 2001 році, а також вперше записаних.

Державна книга племінних коней української верхової породи є офіційнимдокументом, який містить відомості про племінних коней цієї породи. Матеріали ДКПК -основне джерело для ведення племінної роботи і оформлення документації на племіннихконей. Формується ДКПК за даними племінного обліку суб'єктів племінної справи.

Ведення та підготовку до видання ДКПК української верхової породи здійснюєІнститут тваринництва УААІІ, який керується Законом України «Про племінну справу утваринництві». Видання ДКПК забезпечує Державний науково-виробничий концерн«Селекція».

Державна книга племінних коней української верхової породи видається один раз на4 роки і містить зведені дані про всіх зареєстрованих коней, які одержані в результаті
чистопорідного розведення. Українськими верховими вважають коней, батьки яких записанідо ДКПК української верхової породи, а також тих, чиї батько або мати належать до однієї звихідних порід. В родоводі коней української верхової породи допустима наявність предків угорської, всстфальської, ганноверської, голштинської, тракененської, російської верхової, чистокровної верхової і арабської порід.

Запис коней до Державної книги здійснюється на основі заявки власника (форма№1-а та №2-а), який надає всі необхідні дані для запису.

Відомості про коней української верхової породи подаються в наступному порядку -:номер за ДКПК, кличка, номер тавра, власник коня, масть, дата (число, місяць, рік) і місценародження, том и сторінка на якій жеребець або кобила записані були раніше. Далі слідує походження коня: номер за ДКПК і кличка батька, номер тавра, номер за ДПКК, кличка батька батька і через тире - аналогічні дані про матір батька. Потім з нової строчки – номерза ДКПК, кличка матері, номер тавра, номер за ДКПК і кличка батька матері, а через тире -номер і кличка матері матері. У тому випадку, коли хтось із предків номера за ДКПК не має,після клички і номера тавра указується масть та рік народження.

Походження предків коня, який належать до вихідних порід, дається із скороченоюназвою породної належності, номера за ДКПК своєї породи та клички. Якщо номера заДКПК своєї породи кінь не має, то після клички указується породна належність, потім масть,рік народження коня і далі походження до другого - третього рядів предків.

Після походження дано основні проміри коня (висота в холці, коса довжина тулубу, обхват грудей та п'ястка), бати (за походження і типовість, проміри, екстер'єр, роботоздатність, якість нащадків, з 2003 року - за походження, типовість, екстер'єр, проміри, работоздатність, якість нащадків), а потім клас та рік бонітування.

Відомості про роботоздатність наводяться у наступному порядку. Якщо кінь скакав,то указуються: вік, місце випробувань, число виступів, кількість платних місць (перших,других, третіх, а в традиційнних призах - і четвертих), краща жвавість на всі дистанції,перелік виграних призів. Якщо кінь брав участь у змаганнях з кінного спорту, то наводятьсяроки виступів, вид та рівень спортивних змагань, кількість виступів, перелік найбільшвидатних перемог. Потім дано відомості про участь коня у виставках та отримані нагороди.

Відомості про племінне використання жеребця містять: рік парування, назвугосподарства, у якому використовувати жеребця, число покритих кобил, (з них жеребних) такількість отриманих лошат. Інформація про племінне використання кобили містить: місцевикористання, рік вижереблення, дата народження, масть, стать і кличка приплоду або інший

результат відтворення (прохолостіла, аборт, слабо - або мертвонароджений приплід, неспарована), номер за ДКПК і кличка батька приплоду. Якщо батько не записаний до ДКПК,то указується його породна належність та походження до предків, які записані до ДКПК абодо друго-третього покоління. Якщо батько лошати належить до іншої породи, то даєтьсяскорочена назва породи та номер за ДКПК цієї породи.

У жеребців та кобил, які записані у попередні книги, наводиться наступнаінформація: номер за ДКПК, кличка, номер тавра, масть, дата і місце народження, томДКПК, сторінка, де жеребець і кобила записані раніше, походження (батько - мати),племінне використання.

У підрозділі «Кобили, які допущені до племінного використання в українській верховій породі» записані кобили, кровність яких за однією з вихідних порід перевищує 1/2 від загальної, а також маючих предків, що не записані у попередні томи. Нумерація кобил,які допущені до племінного використання, починається з 0.

По кожному жеребцю та кобилі вихідних порід приводиться наступна інформація:номер за ДКПК своєї породи, кличка, номер тавра, прийняте скорочення породноїналежності, масть, дата та місце народження, том ДКПК, сторінка, де жеребець або кобилабули записані раніше, походження (батько - мати).

Відомості про коня закінчуються наведенням причини та датою його вибуття згосподарства.

У шостому томі Державної книги племінних коней записано 237 жеребців підномерами 1-16 та 34-254 і 1751 кобила української верхової породи. Включено 105 кобил, якідопущені до племінного використання в породі, а також 122 жеребця-плідника та 54 кобилидругих (вихідних) порід, яких використовували в кінних заводах та племіннихрепродукторах в корегуючих підборах.

У додатку наведені правила запису жеребців та кобил української верхової породидо Державної книги племінних коней, список суб'єктів племінної справи, які ведуть роботу зукраїнською верховою породою та змінили назву господарства і форму власності, а такожсписок жеребців, які допущені до племінного використання у 2007 - 2015 роках.


Для отримання доступу звертайтесь в лабораторію конярства ІТ НААН

Пошук по сайту

Оголошення

До уваги користувачів сайту! Відтепер наш ресурс знаходиться за посиланням:

https://lfi-naas.org.ua
 

Ми у соцмережах

Наукометричні профілі науковців ІТ НААН (подивитися)

Увага! Змінилася адреса Інституту (подивитися)

Об’ява! Оренда приміщення  (детальніше)

Звіти діяльності ДП ДГ "Гонтарівка" (подивитися)

Корисна інформація

Послуги і пропозиції:

- дослідження якості кормів та продукції тваринного походження: (Прайс)

- молекулярно-генетичні і фізіолого-біохімічні дослідження: (Прайс)

- перелік послуг, що надаються ІТ НААН:(прайс)


Наукова література