Інститут тваринництва

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІНСТИТУТУ ТВАРИННИЦТВА НААН

  Наукова бібліотека Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України (НБ ІТ НААН) є крупною науковою бібліотекою серед інститутів аграрного профілю в Україні і країнах СНД. На сучасному етапі робота бібліотеки ведеться за двома напрямами – інформаційно-консалтинговий супровід науково-дослідної роботи вчених-тваринників та дослідження з історії аграрної науки. Бібліотеку підпорядковано Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН.
Бібліотека є членом International Association of Agricultural Information Specialists (IAALD) та співвиконавцем наукової програми    «Наукові основи ефективного функціонування та інноваційно-інвестиційного розвитку аграрної науки в конкурентних умовах міжнародної інтеграції («Інноваційний розвиток»).

У різні періоди бібліотека змінювала свою назву:
8.10.1929 – 15.05.1930 рр. – Наукова бібліотека Українського інституту молочного господарства
15.05.1930 – 14.12.1934 –  Наукова бібліотека Південного інституту молочного господарства
14.12.1934 – квітень 1935 – Наукова бібліотека Українського науково-дослідного інституту великої рогатої худоби
квітень 1935 – 19.05.1956 – Наукова бібліотека Українського науково-дослідного інституту тваринництва
19.05.1956 – 30.08.1991 – Наукова бібліотека Науково-дослідний інституту тваринництва Лісостепу та Полісся УРСР
30.08.1991 – 14.04.1992 – Наукова бібліотека Українського науково-дослідного інституту тваринництва
14.04.1992 – 7.09.2010 – Наукова бібліотека Інститут тваринництва Української академії аграрних наук
7.09.2010 – до тепер – Наукова бібліотека Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України

  В історії становлення та розвитку бібліотеки можна виокремити чотири основні етапи:

  Період становлення (жовтень 1929 – вересень1941) – формування бібліотечного фонду на базі книжкового масиву зоотехнічного відділу Харківської крайової сільськогосподарської дослідної станції; розширення штату працівників;

  Період руйнації (вересня 1941 – вересень 1943) – під час німецької окупації Харкова весь бібліотечний фонд загинув;

  Період відродження (1944 – 1946) – відновлення комплектування за рахунок книгообміну, придбання книг на базарі, у букіністичних магазинах та приватних бібліотеках; передплата вітчизняних та іноземних видань; організація пересувної бібліотечки художньої літератури;

  Період розвитку (1947 – до тепер) – багатофункціональність, комп’ютеризація, науково-дослідна робота: I підперіод (1947 – 1952) – затверджено перші «Правила користування бібліотекою»; сформовано бібліотечне ядро; передплата іноземної літератури за валютним лімітом; налагоджено книгообмін; організовано міжбібліотечний абонемент; бібліографічна робота (складання бібліографічних списків російської та іноземної літератури); сформовано довідково-пошуковий апарат (абетковий каталог, картотека лекцій товариства з розповсюдження політичних та наукових знань, картотека друкованих праць співробітників інституту, розпочато роботу зі складання каталогу іноземної літератури);  ІІ підперіод (1977 – 1990) – виконання програми досліджень з удосконалення інформаційно-бібліотечного обслуговування читачів під керівництвом Наукової бібліотеки Південного відділення ВАСГНІЛ; ІІІ підперіод (1991 – 2008) – комп’ютеризація бібліотеки. Розпочато створення електронного каталогу на базі інформаційно-пошукової системи CDS/ISIS; IV підперіод (2009 – до тепер) – бібліотека у складі лабораторії досліджень з питань інтелектуальної власності, науково-інформаційних технологій та маркетингу інновацій; інформаційно-консалтинговий супровід науково-дослідної роботи вчених-тваринників; репрезентація наукового доробку вчених інституту; науково-дослідна робота з історії аграрної науки.  Результати досліджень висвітлено у власній історико-бібліографічній серії «Наукові здобутки вчених інституту Національної академії аграрних наук України в бібліографії, архівних та літературних джерелах». Видання монографій, науково-допоміжних посібників, біо- та бібліографічних покажчиків. Проведення лекцій, семінарів, урочистих вчених рад, присвячених пам’ятним датам та ювілеям. Впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (підключення бібліотеки до мережі Інтернет; створено веб-сторінку наукової бібліотеки на сайті інституту;  конвертація електронних образів з ІПС CDS/ISIS в IRBIS; наповнення електронного каталогу та картотек, повнотекстових баз даних).

  Структура бібліотеки  складається з абонементу, читальної зали, відділу іноземної літератури, книгосховища.  Кількість зареєстрованих читачів 1 січня 2017 р. становить – 461. Загальна кількість відвідувань за останні три роки у середньому становить – 10500, книговидача – 54000 екз.
Документально-інформаційна база складає 101064 примірників: основний фонд (у т.ч. дисертації та автореферати дисертацій) – 59724 прим.; наукові і науково-виробничі журнали (у т.ч. іноземні) – 41007; нормативна література – 278.

  Фонд раритетної та рідкісної літератури налічує 303 екземпляри та містить видання з 1791 р. Унікальними серед книг бібліотеки є прижиттєві видання класиків зоотехнічної науки: П.М. Кулешова, М.П. Чирвінського, М.І. Придорогіна, І.І. Іванова, Є.А. Богданова, М.Ф. Іванова, Ю.Ф. Ліскуна, М.Д. Потьомкіна, Д.А. Кисловського та інших.
Довідково-пошуковий апарат бібліотеки складається з абеткового та систематичного каталогів, картотеки авторефератів дисертацій, картотеки дисертацій, картотеки періодики, картотеки іноземної періодики, картотеки стандартів, електронного каталогу АБІС ІРБІС (12630 записів).

  Електронними ресурсами бібліотеки є електронні картотеки: обмінного фонду; фонду раритетних та рідкісних видань ХVІІІ – ХІХ ст.; фонду іноземної літератури (німецької, французької, польської угорської), фонду дисертацій. Повнотекстовими базами даних наукової інформації є БД друкованого органу інституту «Науково-технічного бюлетеня», повнотекстова БД бібліографічних покажчиків. З 1994 р. формується електронний каталог, який відображає інформацію про видання, що надходять до фонду бібліотеки у режимі поточного та ретроспективного комплектування.

  Бібліотека входить до складу Консультаційного центру з тваринництва інституту, де можна в режимі он-лайн отримати відповіді на запитання науковців та фахівців аграрного профілю. Режим доступу: http://avianua.com/info/animal.php

  У 2012 році засновано серію «Наукові здобутки вчених Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України в бібліографії, архівних та літературних джерелах», яка є важливою джерельною базою наукових досліджень з історії аграрної науки України, сприяє виявленню динаміки змін пріоритетних наукових напрямів, актуалізації окремих проблем історії вітчизняної зоотехнічної науки та галузевої дослідної справи, надає їй портретної конкретики, визначає місце установи в інтелектуальній спадщині української нації. За 4 роки (2012 – 2016) у серії видано 16 книг.  Серію відкрито науково-допоміжним бібліографічним покажчиком «Сільськогосподарська біотехнологія у працях учених Інституту тваринництва НААН: традиції та новації (1937 – 2012)», в якому репрезентовано наукову спадщину вчених інституту в становленні та розвитку теоретичних засад сільськогосподарської біотехнології.
У цій серії вишли дві монографії з історії окремих наукових напрямів у галузі тваринництва: «Відділ біотехнології репродукції сільськогосподарських тварин: історія, вчені, досягнення (історичний нарис)» (2013) та «Науковий доробок учених у розвиток вітчизняного конярства та кіннозаводства» (2014).

  Більшість випусків представлено біобібліографічними покажчиками наукових праць видатних учених інституту: Ф.Ф. Ейснера, А. О. Омельяненка, М. П. Павленка, Д. К. Білогуба, В. О. Медведєва, А. А. Бєлікова, О. Д. Бугрова, С. А. Михальченка, М. К. Дібірова, А. А. Хватова та ін.

  Окремим фундаментальним виданням є бібліографічний покажчик у 2-х частинах «Вітчизняне конярство: досвід століть (1848 – 2010 рр.) (2011), в якому вперше комплексно відображено та систематизовано наукові доробки вітчизняних учених, фахівців та установ у галузі конярства другої половини ХІХ–ХХІ ст.

  У 1980 р. колектив бібліотеки нагороджено Почесною грамотою Президіуму Південного відділення ВАСГНІЛ за високі показники у роботі. Численними урядовими нагородами у різні роки було відмічено очільників бібліотеки: Лідія Пилипівна Чуєнко (1948–1981) нагороджена Грамотою Міністерства культури УРСР (1967) та ювілейною медаллю «За доблестный труд» (1970), Грамотою Харківської обласної ради народних депутатів (1979) та Кунець Вікторія Вячеславівна (1994 до тепер) – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, нагороджена Подякою Міністра аграрної політики України (2009), Почесною грамотою Президента Української академії аграрних наук (2010), Грамотою Міністра культури України (2017).

БІБЛІОТЕКА – ВЧЕНИМ: ЧАСИ ТА ЛЮДИ

(До 100-річчя з дня народження Л.Ф. Чуєнко)

8 жовтня 2009 р. виповнилося 85 років від дня заснування Інституту тваринництва УААН. Це ювілей і наукової бібліотеки інституту, яка є його ровесницею.

Бібліотека формувалася на базі книжкового фонду зоотехнічного відділу Харківської крайової сільськогосподарської дослідної станції – попередниці інституту.

У перші роки в бібліотеці працював один завідуючий, але ж розширювався штат інституту та поповнювався книжковий фонд, і в 1932 р. було введено ще одну одиницю бібліотекаря.

Під час німецької окупації майже весь книжковий фонд бібліотеки загинув. Евакуації підлягали лише найбільш цінні архівні документи. Відновлення книжкового фонду розпочалося в 1944 р. Тоді, по суті, довелося заново відроджувати бібліотеку, і в цьому велику допомогу інституту надали бібліотеки Всесоюзного інституту тваринництва, ВАСГНІЛ та інші. Вже на той час, завдяки політиці уряду бібліотека мала нагоду одержувати обов'язковий примірник друкарської продукції. Література придбана в ті роки, не втратила своєї цінності й сьогодні.

Із повоєнних років колектив бібліотеки очолювала Л. П. Чуєнко, яка багато зробила для розширення книжкового фонду. Це людина з цікавою та нелегкою долею.

Лідія Пилипівна Чуєнко народилася 1 грудня 1909 р. в с. Волошино Кривоозерського району Одеської області в сім'ї фармацевтів. Батьки займалися фармакопеєю і лікуванням хворих.

Історичні події 1917 р. круто змінили спосіб життя багатьох людей. Наставали суворі часи – війни, розруха, хвороби, епідемії. Від висипного тифу вмирає батько і вся тяжкість сімейних турбот лягає на молоду Ліду.

У 1920 р. вона закінчує початкове училище і так само, як її батько, чим може допомагає нужденним: відвідує хворих, розносить їм ліки, які ще залишилися в домі, перев'язує рани.

У шістнадцять років комсомолка Ліда стає писарем у начальника штабу Другої кінної армії, яка вступила на Україну. Доводилося займатися не тільки протокольними справами, але і складати і передавати відомості про бойові дії, друкувати рапорти і доповіді командирів і перев'язувати поранених бійців.

У 1924 р. закінчила курси підготовки педагогічних фахівців для роботи в дитячих установах, в 1927 р. була направлена в Першотравневий педтехнікум, вже з 1930 р. викладала українську мову в школах колгоспної і фабрично-заводської молоді, пізніше працювала інструктором міського відділу освіти в Полтаві.

У 1935 р. її направляють на боротьбу з дитячою безпритульністю. У приміщенні колишнього чоловічого монастиря була створена дитяча трудова колонія, в якій і довелося працювати молодому фахівцю. Особисте знайомство з А.С. Макаренко допомогло подолати багато труднощів пов'язаних з виховною роботою, адже колектив був дуже складний. Полтавська комуна стала великою гордістю в місті. Лідія Пилипівна була нагороджена грамотою за самовіддану роботу по ліквідації безпритульності в Харківській області.

У 1948 р. Л.П. Чуєнко прийшла на роботу до Українського науково-дослідного інституту тваринництва, де працювала до 1981 р. на посаді завідуючої бібліотеки. У цій же установі, з 1939 по 1941 рр., працював її чоловік, Дюріч Микола Григорович, на посаді директора інституту. Із перших днів війни Микола Григорович був мобілізований в лави Радянської Армії і в 1943 р. загинув у боях при звільненні м. Запоріжжя.

У 1957 р. Лідія Пилипівна заочно закінчила Харківський бібліотечний інститут. На змаганнях і оглядах наукових бібліотек займала почесні місця, одержувала грамоти Міністерства культури і сільського господарства СРСР і УРСР. Беззмінно 17 років пропрацювала головою профспілкової організації інституту. Для організації музею тваринництва зібрала великий фотодокументальний матеріал. Лідія Пилипівна нагороджена медаллю «За перемогу над Німеччиною», «За доблесну працю в роки війни».

Треба згадати й інших працівників бібліотеки, які віддавали сили та енергію для підняття наукового статусу бібліотеки.

Тривалий час у бібліотеці пліч-о-пліч з Лідією Пилипівною працювали: Марія Василівна Васильєва, Віра Семенівна Кудь, Ельза Йосипівна Бронфман, Олена Василівна Осташко, Тетяна Митрофанівна Ворон, Віра Яківна Корсун. Спільними зусиллями співробітників бібліотеки був налагоджений облік літератури, систематизація та каталогізація.

На фото колектив бібліотеки (зліва направо):1-й ряд – М.В. Васильєва, Л.П. Чуєнко,2-й ряд – В.С. Кудь, О. В. Шпатович, О.В. Осташко, Т.М. Ворон, О. Чабаєва (1980 р., м. Харків).

 За рік до фонду надходило до 5 тис. книг і періодичних видань. Поповнення фонду здійснювалось також за рахунок книгообміну. Література розсилалась до 265 організацій, у тому числі до 55 зарубіжних.

У 1980 р. колектив бібліотеки був нагороджений Почесною грамотою Президіума Південного відділення ВАСГНІЛ за високі показники в роботі.

„Дивовижна професія – бібліотекар, дивовижні люди – бібліотекарі, - відзначав академік Н. І. Вавілов. – Мало кому в голову приходить, що бібліотекар ретельно аналізує, постійно печеться, щоб збудити в людях постійну потребу в книзі, знаннях, прагненні до самоосвіти…”

Сьогодні робота наукової бібліотеки інституту спрямована на інформаційне-бібліогафічне забезпечення виконання науково-дослідних робіт з фундаментальних та прикладних досліджень природничих і технічних наук у сфері АПК.

Серед користувачів бібліотеки: науковці, аспіранти, студенти харківських вузів, жителі селища. Установою постійно проводиться документообмін виданнями інституту з іншими бібліотеками й установами України, Росії, Білорусі, Польщі, Словаччини.

На базі інформаційно-пошукової системи CDS/ISIS створюється єдина база даних.

Загальний фонд бібліотеки складає 98481 примірників. Зараз значну частину фонду бібліотеки складають раритетні видання XVIII-XIX ст., що були збережені навіть у важкі часи лихоліть. Цінними виданнями є праці видатних вчених-тваринників України та Росії – класиків науки. Не менш значущою є друкована продукція результатів наукових досягнень сучасних дослідників. Усі ці видання є національним надбанням країни.

Минуле… Воно цінне і дороге. Все що було, добре й погане, необхідно осмислити й оцінити, не забувати добрих традицій.

Пройдений шлях – це наше життя, наша історія, наша праця, наша пам'ять…

Спадкоємність поколінь, згуртованість колективу, злагодженість в роботі допоможуть у подоланні нинішніх суперечностей, складнощів і проблем.

Доречним буде згадати слова відомого поета К. Бальмонта:

Можно все заветное покинуть,

Можно все бесследно разлюбить,

Но нельзя к минувшему остынуть,

Но нельзя о прошлом позабыть.