Russian English Ukrainian

БІБЛІОТЕКА – ВЧЕНИМ: ЧАСИ ТА ЛЮДИ

(До 100-річчя з дня народження Л.Ф. Чуєнко)

8 жовтня 2009 р. виповнилося 85 років від дня заснування Інституту тваринництва УААН. Це ювілей і наукової бібліотеки інституту, яка є його ровесницею.

Бібліотека формувалася на базі книжкового фонду зоотехнічного відділу Харківської крайової сільськогосподарської дослідної станції – попередниці інституту.

У перші роки в бібліотеці працював один завідуючий, але ж розширювався штат інституту та поповнювався книжковий фонд, і в 1932 р. було введено ще одну одиницю бібліотекаря.

Під час німецької окупації майже весь книжковий фонд бібліотеки загинув. Евакуації підлягали лише найбільш цінні архівні документи. Відновлення книжкового фонду розпочалося в 1944 р. Тоді, по суті, довелося заново відроджувати бібліотеку, і в цьому велику допомогу інституту надали бібліотеки Всесоюзного інституту тваринництва, ВАСГНІЛ та інші. Вже на той час, завдяки політиці уряду бібліотека мала нагоду одержувати обов'язковий примірник друкарської продукції. Література придбана в ті роки, не втратила своєї цінності й сьогодні.

Із повоєнних років колектив бібліотеки очолювала Л. П. Чуєнко, яка багато зробила для розширення книжкового фонду. Це людина з цікавою та нелегкою долею.

Лідія Пилипівна Чуєнко народилася 1 грудня 1909 р. в с. Волошино Кривоозерського району Одеської області в сім'ї фармацевтів. Батьки займалися фармакопеєю і лікуванням хворих.

Історичні події 1917 р. круто змінили спосіб життя багатьох людей. Наставали суворі часи – війни, розруха, хвороби, епідемії. Від висипного тифу вмирає батько і вся тяжкість сімейних турбот лягає на молоду Ліду.

У 1920 р. вона закінчує початкове училище і так само, як її батько, чим може допомагає нужденним: відвідує хворих, розносить їм ліки, які ще залишилися в домі, перев'язує рани.

У шістнадцять років комсомолка Ліда стає писарем у начальника штабу Другої кінної армії, яка вступила на Україну. Доводилося займатися не тільки протокольними справами, але і складати і передавати відомості про бойові дії, друкувати рапорти і доповіді командирів і перев'язувати поранених бійців.

У 1924 р. закінчила курси підготовки педагогічних фахівців для роботи в дитячих установах, в 1927 р. була направлена в Першотравневий педтехнікум, вже з 1930 р. викладала українську мову в школах колгоспної і фабрично-заводської молоді, пізніше працювала інструктором міського відділу освіти в Полтаві.

У 1935 р. її направляють на боротьбу з дитячою безпритульністю. У приміщенні колишнього чоловічого монастиря була створена дитяча трудова колонія, в якій і довелося працювати молодому фахівцю. Особисте знайомство з А.С. Макаренко допомогло подолати багато труднощів пов'язаних з виховною роботою, адже колектив був дуже складний. Полтавська комуна стала великою гордістю в місті. Лідія Пилипівна була нагороджена грамотою за самовіддану роботу по ліквідації безпритульності в Харківській області.

У 1948 р. Л.П. Чуєнко прийшла на роботу до Українського науково-дослідного інституту тваринництва, де працювала до 1981 р. на посаді завідуючої бібліотеки. У цій же установі, з 1939 по 1941 рр., працював її чоловік, Дюріч Микола Григорович, на посаді директора інституту. Із перших днів війни Микола Григорович був мобілізований в лави Радянської Армії і в 1943 р. загинув у боях при звільненні м. Запоріжжя.

У 1957 р. Лідія Пилипівна заочно закінчила Харківський бібліотечний інститут. На змаганнях і оглядах наукових бібліотек займала почесні місця, одержувала грамоти Міністерства культури і сільського господарства СРСР і УРСР. Беззмінно 17 років пропрацювала головою профспілкової організації інституту. Для організації музею тваринництва зібрала великий фотодокументальний матеріал. Лідія Пилипівна нагороджена медаллю «За перемогу над Німеччиною», «За доблесну працю в роки війни».

Треба згадати й інших працівників бібліотеки, які віддавали сили та енергію для підняття наукового статусу бібліотеки.

Тривалий час у бібліотеці пліч-о-пліч з Лідією Пилипівною працювали: Марія Василівна Васильєва, Віра Семенівна Кудь, Ельза Йосипівна Бронфман, Олена Василівна Осташко, Тетяна Митрофанівна Ворон, Віра Яківна Корсун. Спільними зусиллями співробітників бібліотеки був налагоджений облік літератури, систематизація та каталогізація.

На фото колектив бібліотеки (зліва направо):1-й ряд – М.В. Васильєва, Л.П. Чуєнко,2-й ряд – В.С. Кудь, О. В. Шпатович, О.В. Осташко, Т.М. Ворон, О. Чабаєва (1980 р., м. Харків).

 За рік до фонду надходило до 5 тис. книг і періодичних видань. Поповнення фонду здійснювалось також за рахунок книгообміну. Література розсилалась до 265 організацій, у тому числі до 55 зарубіжних.

У 1980 р. колектив бібліотеки був нагороджений Почесною грамотою Президіума Південного відділення ВАСГНІЛ за високі показники в роботі.

„Дивовижна професія – бібліотекар, дивовижні люди – бібліотекарі, - відзначав академік Н. І. Вавілов. – Мало кому в голову приходить, що бібліотекар ретельно аналізує, постійно печеться, щоб збудити в людях постійну потребу в книзі, знаннях, прагненні до самоосвіти…”

Сьогодні робота наукової бібліотеки інституту спрямована на інформаційне-бібліогафічне забезпечення виконання науково-дослідних робіт з фундаментальних та прикладних досліджень природничих і технічних наук у сфері АПК.

Серед користувачів бібліотеки: науковці, аспіранти, студенти харківських вузів, жителі селища. Установою постійно проводиться документообмін виданнями інституту з іншими бібліотеками й установами України, Росії, Білорусі, Польщі, Словаччини.

На базі інформаційно-пошукової системи CDS/ISIS створюється єдина база даних.

Загальний фонд бібліотеки складає 98481 примірників. Зараз значну частину фонду бібліотеки складають раритетні видання XVIII-XIX ст., що були збережені навіть у важкі часи лихоліть. Цінними виданнями є праці видатних вчених-тваринників України та Росії – класиків науки. Не менш значущою є друкована продукція результатів наукових досягнень сучасних дослідників. Усі ці видання є національним надбанням країни.

Минуле… Воно цінне і дороге. Все що було, добре й погане, необхідно осмислити й оцінити, не забувати добрих традицій.

Пройдений шлях – це наше життя, наша історія, наша праця, наша пам'ять…

Спадкоємність поколінь, згуртованість колективу, злагодженість в роботі допоможуть у подоланні нинішніх суперечностей, складнощів і проблем.

Доречним буде згадати слова відомого поета К. Бальмонта:

 

Можно все заветное покинуть,

Можно все бесследно разлюбить,

Но нельзя к минувшему остынуть,

Но нельзя о прошлом позабыть.

Перепечатка материалов без ссылки на наш сайт запрещена!

 

Поиск по сайту

Объявления

Увага! Вартість публікації статей у НТБ та реквізити змінено!

 Увага! Зацікавленим суб'єктам стандартизації з перевірки національних НД (2017 р.) (докладніше)

Оголошується набір статей до НТБ № 117 (детальніше)

Послуги Випробувального центру з оцінки та моніторингу якості кормів і продуктів тваринного походження (прайс)

Річний план закупівель на 2017 рік (подивитись)

ДП ДГ "Гонтаровка" предлагает к реализации... (подробнее)

 

Полезные ссылки