Інститут тваринництва

  16 червня 2022 р. відбулася Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Харківська школа репродуктологів: історія та досягнення», присвячена 90-річчю від дня заснування відділу біотехнології репродукції сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва НААН. Модераторами заходу були науковці Інституту тваринництва НААН Сушко Олексій Борисович та Кунець Вікторія В’ячеславівна.
  Участь у заході взяли понад 50 вчених та викладачів з різних галузевих інституцій.
  Відкрила конференцію директор Інституту тваринництва НААН, доктор сільськогосподарських наук Ткачова Ірина Володимирівна. Далі з вітальним словом до учасників конференції звернувся академік-секретар відділення зоотехнії НААН, академік НААН, доктор сільськогосподарських наук Жукорський Остап Мирославович.
  Тематика конференції охопила історичні аспекти становлення та розвитку галузевих досліджень, визначено подальші шляхи збереження наукових досягнень.
  Науково-організаційні підвалини становлення та розвитку наукового напряму – штучного осіменіння тварин в Інституті тваринництва НААН висвітлила у своїй доповіді «Відділ біології розмноження та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва НААН на шпальтах історії»провідний науковий співробітник лабораторії економіки і маркетингу інновацій, кандидат історичних наук Кунець Вікторія В’ячеславівна.  Красномовний виступ провідного вченого в галузі біотехнології сільськогосподарських тварин, академіка НААН, доктора сільськогосподарських наук Безуглого Миколи Дмитровича став логічним продовженням та суттєвим доповненням попередньої доповіді, бо вагомі наукові звершення в галузі відтворення сільськогосподарських тварин досягнуто свого часу колективом Інституту, Харківського біотехнологічного центру під керівництвом вченого. Вперше в Україні було отримано теля трансплантат з «четвертинки» деконсервованого ембріону; теля з ембріонів, що були отримані після достигання, запліднення та культивування в системі in vitro; теляти-одинаки з реконструйованих ембріонів; перший в Україні клон телят однояйцевих близнюків.
  Не менш змістовним та пізнавальним був історичний екскурсзавідувача відділу біотехнології сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва НААН, кандидата сільськогосподарських наук Сушка Олексія Борисовича на тему «Історичні передумови та технологічні підходи кріоконсервування сперми сільськогосподарських тварин», в якій було наведено ретроспективні дані, сучасні досягнення у кріобіології та результати власних досліджень.  Біотехнологія у тваринництві базується на сучасних досягненнях біологічної науки, розробляє методи, способи та технології отримання статевих клітин, ембріонів, біологічно активних речовин, кормів і продуктів тваринного походження, удосконалює та розробляє нові способи відтворення тварин та цінних генотипів. Знання і використання біотехнологічних методів прискорює розмноження та удосконалення існуючих порід сільськогосподарських тварин.
  Про сучасні біотехнології у тваринництві, проблеми та шляхи їх вирішення розповілаперший заступник директора з наукової роботи Інституту розведення та генетики тварин НААН, академік НААН, доктор сільськогосподарських наук Ковтун Світлана Іванівна.
  Щодо стану та перспектив розвитку репродуктивних технологій жуйних тварин доповів заступник директора з інноваційно-наукової діяльності Інституту біології тварин НААН, доктор сільськогосподарських наук Шаран Микола Михайлович.
  Вкрай важливим для науки і практики скотарства залишається питання оцінювання якості еякулятів бугаїв, своє бачення у вирішенні цієї проблеми надав завідувач лабораторії молекулярної та клітинної біології Інституту біології тварин НААН, доктор сільськогосподарських наук Остапів Дмитро Дмитрович.  Надзвичайно важливим процесом, який забезпечує організм тварини необхідними поживними речовинами, вітамінами, мінеральними елементами для росту, розвитку і здійснення фізіологічних функцій та проявлення генетично зумовленої продуктивності є живлення. Існує багато нових речовин, які потребують біологічної оцінки та спроможні підвищувати якість сперми. Скринінг цих речовин є надзвичайно актуальним у скотарстві.
  Встановити вплив наноцитратів міді, цинку на біологічну якість деконсервованої сперми бугаїв спробувала у своїх дослідженняхстарший науковий співробітник лабораторії біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин Інституту біології тварин НААН, кандидат сільськогосподарських наук Яремчук Ірина Митодієвна. Результати своєї роботи вчена детально висвітлила у своїй доповіді.
  

Розквіт розвитку нанонауки значно прискорив перетворення різних наноматеріалів у живі організми. Вивчення потенційних взаємодій між наноматеріалами та біоекологічними компонентами для виявлення їхніх можливостей стало важливим питанням у розвитку нанобіоматеріалів та контролю їх біологічних ефектів.Цікавою та змістовною була доповідь завідувачки лабораторією біотехнології відтворення Інституту розведення і генетики НААН, кандидата сільськогосподарських наук Щербак Оксани Василівни на тему«Ембріотехнологічна система репродукції сільськогосподарських тварин із використанням нанобіоматеріалів».
  Розвиток галузі свинарства також має базуватися на впровадженні новітніх розробок вітчизняних науковців з нанотехнологій. Координаційна роль з виконання нанобіотехнологічних досліджень у тваринництві належить Інституту біології тварин НААН.
  Про синтез композитних матеріалів на основі сучасних нанотехнологій та їх вплив на сперму кнурів» розповів завідувач лабораторії біотехнології відтворення Інституту біології тварин НААН, кандидат біологічних наук Гевкан Іван Іванович.  Інформативна доповідь на тему «Комплексний підхід до підвищення ефективності застосування штучного осіменіння у свинарстві» була зробленастаршим науковим співробітником лабораторії фізіології відтворення Інституту свинарства НААН, кандидатом сільськогосподарських наукБіндюгом Олександром Андрійовичем.
  Інтенсивний розвиток репродуктивних технологій потребує забезпечення достатньою кількістю біологічного матеріалу, тому кріоконсервування репродуктивних клітин та ембріонів та їх тривале зберігання є однією з найбільш актуальних проблем сучасної біотехнології відтворенн.
  Про результати системних досліджень щодо особливостей гаметогенезу тварин за впливу окремих екзогенних хімічних чинників розповіла у своїй доповіді «Біотехнологічні аспекти регуляції гаметогенезу тварин за впливу сполук цинку»  провідний науковий співробітник лабораторії біотехнології відтворення Інституту біології тварин НААН, доктор біологічних наук Штапенко Оксана Всеволодівна.
  Учасники заходу повною мірою використали можливості онлайн-формату для отримання відповідей на найгостріші питання сьогодення.
  Після підведення підсумків, із заключним словом виступила директор Інституту тваринництва НААН Ткачова І. В. з побажаннями скорішої Перемоги та подальшої співпраці. А також наголосила, що «найгарячішою проблемою у тваринництві є найшвидше відтворення поголів’я тварин на звільнених територіях. Інструментом для цього є біотехнологія. І вже негайно нам, президії нашої Академії  необхідно бити тривогу і доводити до керівництва країни, що необхідне фінансування на відновлення тваринництва, необхідне якісне переобладнання репродуктивних і біотехнологічних центрів і лабораторій, створення спермобанків, а головне – збереження і підготовка професійних кадрів. Вважаю, що звернення до уряду з цих питань має обов’язково увійти до рішення конференції і потребує негайного виконання».