Інститут тваринництва

11 жовтня 2017 р. відбувся Всеукраїнський семінар «Становлення, сучасність та перспективи наукового забезпечення механізації технологічних процесів у тваринництві», присвячений 100-річчю від дня народження відомого вченого, кандидата технічних наук, орденоносця Аркадія Ерастовича Мянда.

Цей захід зібрав колег-однодумців, науковців, викладачів вишів, яким пощастило працювати під керівництвом Аркадія Ерастовича, а також  аспірантів і пошукачів, які оволодівають знаннями та набувають вмінь, вивчаючи наукові праці вченого. 

Зі вступним словом виступив директор Інституту тваринництва, член-кореспондент НААН, доктор ветеринарних наук, професор Є. В. Руденко. Приємним моментом у його промові став особистий спогад про плідне співробітництво Українського інституту експериментальної ветеринарії,  Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства з відділом механізації Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу та Полісся УРСР, який в ті часи очолював А. Е. Мянд. Спільними зусиллями науковців було розроблено новий режим і устаткування електротехнології обробки молока для його знезараження від збудників туберкульозу і бруцельозу, а виготовлена установка УОМ ІЧ-1,0 пройшла державні випробування і відмічена Золотою медаллю ВДНГ (1989).

Про життєвий і науковий шлях А.Е. Мянда  розповіли науковці з оточення вченого – доктор сільськогосподарських наук В. І. Піскун та академік НААН О. К. Трішин.

Завідувач сектору механізації у тваринництві В.І. Піскун висвітлив стислу біографію вченого, наукові досягнення та розробки відділу механізації Інституту за період очільництва Аркадія Ерастовича Мянда.

Багатими спогадами про вченого була насичена промова його учня - О. К. Трішина. Саме Аркадій Ерастович відкрив шлях до науки теперішньому академіку. З теплотою та великою вдячністю згадував О. К. Трішин про неоціненну допомогу, надану особисто А. Е. Мяндом у справі технічної розбудови дослідного господарства «Кутузівка».

У заході взяла участь делегація Харківського національного університету механізації та електрифікації сільського господарства ім. П. Василенка. Вітальне слово з нагоди ювілейної дати від імені керівництва якої було виголошене доктором технічних наук, професором, членом-кореспондентом Інженерної Академії України М. П. Артьомовим.

Спогадами та планами на майбутнє були наповнені виступи інших учасників семінару, а змістовності та наочності заходу додала виставка наукових праць та авторських свідоцтв ученого.

Безумовно, вшанування пам’яті потужного вченого – це нагадування нащадкам про його внесок в історію та науку.

НАГОРОДИ

1945 - Медаль "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»
1956 – Велика золота медаль ВСГВ
1958 - Орден "Знак Пошани"
1960 – Велика срібна медаль ВДНГ СРСР
1966 – Срібна медаль ВДНГ СРСР
1970 – Медаль "За доблесну працю» (з нагоди 100-річчя від дня народження В.І. Леніна)
1984 – Медаль "Ветеран праці"
1995 – Ювілейна медаль "50 річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр"
1989 – Премія Ради Міністрів СРСР
1954, 1955, 1956, 1958 – Медаль учасника ВСГВ
1965, 1966, 1967, 1968 – Медаль «Учасник виставки ВДНГ СРСР»

ОСНОВНІ ВІХИ БІОГРАФІЇ. Народився 30 вересня 1917 р. у с. Сабаровка колишнього Цибулівського району Вінницької області. Естонець. Батько – Мянд Ераст Антонович працював бухгалтером на цукровому заводі, мати – Островська Надія Олексіївна – вчителькою. Після закінчення семирічної школи у 1933 р. вступив до Куп'янського технікуму механізації сіл. госп-ва. З 1935 по 1940 рр. – студент ХІМЕСГ, який закінчив з відзнакою у 1940 р. та був направлений на роботу у Західно-Казахстанську область. Працював в Уральській школі механізації сіл. гос-ва викладачем технічних дисциплін, потім – завідувачем учбовою частиною (до 1946 р.). З 1946 по 1949 рр. – аспірант Укр. НДІ тваринництва (нині – Інститут тваринництва НААН), у 1950 р. захистив кандидатську на тему: "Теоретичне і експериментальне дослідження процесу розмелу сіна на борошно і шляхи його механізації" (науковий керівник – професор Л.П. Крамаренко). У цьому ж році присуджено вчене звання старшого наукового співробітника. З 15 вересня 1950 р. – завідувач відділом механізації і електрифікації тваринництва Укр. НДІ тваринництва, а з 1983 по 1987 рр. – старший науковий співробітник тієї ж установи.

ПІДСУМКИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І РОЗРОБОК викладено у близько 200 опублікованих працях, 12авторських свідоцтвах. Фундаментальні праці: "Кормоприготовительные машины и агрегаты" (1970);  "Механизация работ на фермах" (1956 і 1971); "Механизированная ферма на 1100коров" (1965); "Технология производства молока на промышленной основе" (1973); "Учебник мастера машинного доения коров (1979); "Справочник зоотехника по механизации и электрификации животноводства" (1965 і 1973), "Справочник по машинам и оборудованию животноводческих ферм" (1974).

ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ТА ЗА УЧАСТЮ А. Е. Мянда виконано ряд важливих робіт спільно зі співробітниками відділу механізації та іншими підрозділами інституту, конструкторськими, проектними і будівельними організаціями:

– створено експериментальну комплексну механізовану ферму безприв'язного утримання на 1100 корів у ДГ "Кутузівка", реконструйовано ферму прив'язного утримання на 800 корів у ДГ "Українка" і молочний комплекс на 2000 корів у ДГ «ім. В.І. Леніна»;
–       спільно з Київським ДБКБ розроблено вітчизняний комплекс машин для ферм з безприв'язним утриманням худоби.

В галузі механізації приготування кормів розроблено і впроваджено у виробництво:
– універсальний млин-вентилятор УІТ-М100 для розмелу кормів, технологія і комплекс машин для вводу рідких компонентів у комбікорми;
– проект експериментального комбікормового заводу міжгосподарського типу;
– типовий проект міжгосподарського комбікормового заводу потужністю 70 т комбікормів і 20 т кормових сумішей у зміну. Проект схвалено МСГ, заготівель і радгоспів УРСР і рекомендовано для будівництва в Україні;
– енергозберігаючу технологію і комплекс машин (у т.ч. молоткова дробарка М-8) для післязбиральної обробки, зберігання і використання на корм худобі зволоженого зерна та качанів кукурудзи. Роботу відмічено Премією Ради Міністрів СРСР (1989 р.). Технологію и комплекс машин впроваджено у ДГ "Українка" і ряді господарств Харківської області.

З електротехнології обробки молока спільними зусиллями НДІ тваринництва, УНДІЕВ і ХІМЕСГ розроблено новий режим і установки з знезаражування молока від збудників туберкульозу і бруцельозу інфрачервоним електронагрівом. Новий режим знезаражування молока рекомендовано Мінздравом СРСР і Гол. управлінням ветеринарії Держагропрому  СРСР  до  використання в усіх зонах країни. Установка УОМ ІЧ-1,0 пройшла державні випробування і відмічена Золотою медаллю ВДНГ СРСР (1989).

З механізації прибирання та переробки гною розроблено технологічну лінію і обладнання для розподілу і очистки рідкого гною фізико-хімічним способом.